Библиографическое описание:Nedoseka, S. A. Determination of fiberglass damage by the method of AE scanning / S. A. Nedoseka, A. Ya. Nedoseka, M. A. Shevtsova. - Текст : непосредственный // Техническая диагностика и неразрушающий контроль = Tekhnicheskaya Diagnostika i Nerazrushayushchiy Kontrol. - 2019. - № 4. - С. 31-39. - ISSN 0235-3474.
Аннотация:Fiberglasses belong to composite materials, including those ever wider used in the most diverse engineering fields. Their application requires development of the most reliable methods of nondestructive testing for structure state assessment, both in service and directly after fabrication. The second is not less important, as it allows rejecting materials with defects, even before they are used for manufacturing structural elements. This work provides an assessment of applicability of the method of acoustic-emission (AE) scanning on the base of EMA type equipment for samples of fiberglass made by the method of manual laying of glass fabric Aeroglass 280 and binder Elan-tech ECW157 + Elan-tech W152XLR. Checking of the location of AE source coordinates on unloaded samples was performed. It is shown that the studied material is controllable by AE method, and allows determination of AE source coordinates with sufficient accuracy at test sounding. Numerous experiments on scanning the samples in the longitudinal direction have been performed, when each of AE transducers alternatively acted as test signal emitter. From six tested samples three contained an element built-in in the center, which simulated an acoustic piezo transducer. Testing showed that using AE scanning allows differentiating between the acoustics properties of the samples without loading them, in the presence and absence of such a built-in concentrator, and quantitatively assessing the damage of the material with the concentrator. The importance of obtained results for development of a procedure for control of composites with application of AE scanning technology and providing precise criteria of damage assessment is noted.
В число композитов, в том числе применяемых все шире в самых разных отраслях техники, входят, в частности, стеклопластики. Их использование требует разработки надежных неразрушающих методов оценки состояния как в процессе эксплуатации, так и непосредственно после изготовления. Второе имеет не меньшую важность, так как позволяет отбраковывать материалы с дефектами еще до того, как будут изготовлены элементы конструкций. В данной работе выполнена оценка возможности применения метода акустико-эмиссионного (АЭ) сканирования на базе аппаратуры типа ЕМА для образцов стеклопластика, изготовленного методом ручной выкладки стеклоткани Aeroglass 280 и связующего материала Elan-tech EC157 + Elan-tech W152XLR. Выполнена проверка локации координат источников АЕ на ненагруженных образцах. Показано, что материал, который исследовался, является контролепригодного с точки зрения метода АЭ, позволяет определять координаты источников АЭ с достаточно высокой точностью при тестовом прозвучу. Проведены многочисленные опыты по сканированию образцов.
У число композитів, в тому числі які застосовуються все ширше в самих різних галузях техніки, входять, зокрема, склопластики. Їх використання вимагає розробки надійних неруйнівних методів оцінки стану як в процесі експлуатації, так і безпосередньо після виготовлення. Друге має не меншу важливість, так як дозволяє відбракувати матеріали з дефектами ще до того, як з них будуть виготовлені елементи конструкцій. У даній роботі виконана оцінка можливості застосування методу акустико-емісійного (АЕ) сканування на базі апаратури типу ЕМА для зразків склопластику, виготовленого методом ручної викладки склотканини Aeroglass 280 і сполучного матеріалу Elan-tech EC157 + Elan-tech W152XLR. Виконано перевірку локації координат джерел АЕ на ненавантажених зразках. Показано, що матеріал, який досліджувався, є контролепригодного з точки зору методу АЕ, дозволяє визначати координати джерел АЕ з досить високою точністю при тестовому прозвучу. Проведено численні досліди по скануванню зразків в подовжньому напрямку, при якому кожен з датчиків АЕ по черзі виступав в якості випромінювача тестових сигналів. З шести випробуваних зразків три містили вбудований по центру елемент, що імітує акустичний п’єзодатчик. Випробування показали, що, використовуючи АЕ сканування, можна без навантаження зразків відрізнити їх акустичні властивості при наявності та відсутності такого вбудованого концентратора і кількісно оцінити пошкодженість матеріалу з концентратором. Відзначено важливість отриманих результатів для створення методики контролю композитів із застосуванням технології АЕ сканування та забезпечення чітких критеріїв оцінки пошкодженості.
